ВІЩАНСЬКІ ПІРАМІДИ

На Великоберезнянщині, біля села Вишка, є унікальний природний масив, гори якого мають правильну пірамідальну форму

Найкраще видно ці закарпатські піраміди з вершини Красії, що височіє акурат навпроти. Милуватися незвичним ландшафтом можна в будь-яку пору, а особливо гарно – взимку, коли Віщанські піраміди засипані снігом і видно їх, наче на долоні. А самим хребтом, який простягається на 5-6 км, найкраще ходити пізно восени або ранньою весною, коли на буках, які здебільшого тут ростуть, немає листя. Тоді з вершин цього хребта можна побачити навколишні гори, що в листяні пори року сховані за деревами. А ще на полянах дуже багато грибів. Наступного року силами студентів Природничо-гуманітарного коледжу ДВНЗ «УжНУ» планують промаркувати та прокласти у цій місцевості туристичні маршрути, бо наразі на хребті є тільки стежки.

«Феномен Віщанських пірамід маловідомий, але про нього варто говорити, аби розвинути до туристичного продукту, – вважає директор Природничо-гуманітарного коледжу Володимир Росоха. – Цей хребет – справді щось неймовірне: він утворений із рівносторонніх гір, яких тут по чотири-шість в одному ряду, і таких рядів є з десяток. Про це неможливо розказати, це треба бачити. Наукових пояснень природному феномену немає. Місцевість, де утворилися гори-піраміди, має таку особливість: тут спостерігають найбільшу кількість гроз на рік».

Володимир Росоха вважає, що для розвитку місцевості варто говорити про Віщанські піраміди, бо це потенційний туристичний продукт із дуже добрими перспективами для пішого туризму, велотуризму, це програма вихідного дня.

«Самі віщани (жителі села Вишка на Великоберезнянщині – ред.) називають ці гори Віщанські верхи або Віщанський верх. Хребет тягнеться на два боки: з одного – село Вишка, з другого – Ставне. У селі люди знають, що там є цікаві виступи та скелі, розкажуть, що в 1920-х роках у цій місцевості робили сходки комуністи, що там проходить лінія Арпада, – це і справді так, там донині чорні археологи шукають артефакти тієї доби. Кілька років тому цей хребет був дуже популярний, і крім чорних археологів, там ходили екстрасенси з рамками, казали, що в цих горах-пірамідах потужна енергетика», – розповідає директор коледжу.

Назва хребта Віщанські піраміди, тобто корінь «віщ-», вказує на якусь трансцендентну природу цього гірського хребта, – зауважує Росоха. Природно, що завдяки своїй формі ці гори гармонізують простір, можливо, якось захищають людей від негоди, – каже він. Карпатські пірамідальні вершини езотерики відносять до гір із позитивною енергетикою (до гір зі знаком «мінус», наприклад, відносять Чорногірський хребет, де зосереджені наші двотисячники та суперпопулярна Говерла).

«Чесно кажучи, коли буваю у Вишці на дачі, завжди туди ходжу, мене чомусь тягне до цієї місцевості, там дійсно дуже добра енергетика, і як наслідок – після прогулянок завжди гарний настрій, тепло на душі. Маю будинок на Красії, якраз навпроти цього хребта. Саме з Красії найкраще спостерігати за горами, вони – наче на долоні, у всій красі. Хай там як, але науково доведено, що пірамідальні форми гармонійно впливають на людину, її психоемоційний стан та фізичне здоров’я, є навіть окремі методики лікування пірамідальними формами. А тут ці піраміди гігантські, їх багато, до того ж вони мають природне походження. Ходять легенди, що ці гори рукотворні (але гіпотеза потребує підтвердження), вони начебто видовбані в породі. Коли дивишся на цей хребет, таке враження дійсно складається – надто вже рівні їхні сторони, надто тут усе впорядковано. Але я би наголосив, що це природний феномен. Однозначно: коли формувалися ці гори, тріщини та розломи в корі утворилися так, що гори виросли таких от правильних форм. Подібних гір, до речі, багато в Карпатах, але треба визнати, що вони поодинокі. А тут ми маємо феномен саме в тому, що гори утворюють природний пірамідальний гірський комплекс», – каже Володимир Росоха.

«Загальна протяжність хребта 5-6 км. Можна підніматися з Кострина, я раджу планувати подорож саме так. Із залізничної станції видно першу вершину цього хребта – Вежень, 800 м, там крутий підйом. Можна скоротити дорогу і вийти на хребет Вишки та пройтися ним. Найвища вершина тут – це Студниця, 1033 м. Холопець – це вершина 960 м, яка вже біля Лютої. Цікаво, що з іншого боку цей хребет не має такої вираженої пірамідальної форми, як тут, у Вишці», – каже Володимир Росоха.

На Віщанських пірамідах ростуть різні породи дерев, переважає бук, але є також дуб, смерека, ялиця. Грибів дуже багато, особливо в бік Ставного, – там цілі поляни! Це територія Ужанського нацпарку, люди туди не дуже ходять. Та й туристів не особливо багато, туристи бачать ці гори з вершини Красії, узимку вони особливо прекрасні. Наверху є стежки, а маркованих маршрутів немає.

З КРАСІЇ НАЙКРАЩЕ СПОСТЕРІГАТИ ЗА ГОРАМИ, ВОНИ – НАЧЕ НА ДОЛОНІ, У ВСІЙ КРАСІ

«Маршрути однозначно треба прокладати. Ми зі студентами коледжу займемося цією справою найближчим часом. Адже цю місцевість варто розвивати, бо такого, справді, більше ніде немає», – наголошує Володимир Росоха.

Тетяна Когутич

Оставить комментарий